Суспільство  |  25.08.19  |  неділя
 

З’явився список 100 найкращих книжок з історії, які видані в часи незалежності

Журналіст та історик Вахтанг Кіпіані уклав список 100 найкращих книжок з історії, які були видані за час незалежності України. Перелік з’явився на ресурсі «Історична правда».

Як зазначено на сайті, запропоновані книжки дають можливість пізнати історію України, Європи, наших сусідів, окремих людей і явищ. І роблять це з різних перспектив.

Книжки в переліку розташовані за прізвищами авторів або у випадку колективних праць — за назвою. Єдиний виняток — праця канадського історика Ореста Субтельного «Україна. Історія». Ця книжка була перекладена з англійської мови і видана у рік постання незалежної держави і, за словами Кіпіані, «стала першим вагомим, сказав би — наріжним, каменем у нову, некомуністичну традицію писання й споживання книжок з історії. Важливість цієї праці важко переоцінити».

Перелік книжок:

  • Орест Субтельний «Україна: Історія» (Київ, «Либідь», 1991);
  • «Бабин Яр: Історія і пам’ять», за редакцією Владислава Гриневича, Павла-Роберта Маґочія (Київ, «Дух і Літера», 2016);
  • Гульнара Бекірова «Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки)» (Київ, «Критика», 2017);
  • Богуміла Бердиховська, Оля Гнатюк «Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами» (Київ, «Дух і Літера», 2004);
  • Сергій Білокінь «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917–1941 рр.)» (Київ, «Пенмен», 2017);
  • Марта Богачевська-Хомяк «Білим по білому: Жінки у громадському житті України. 1884–1939» (Львів, Український католицький університет, 2018);
  • Андрій Боляновський «Українські військові формування в Збройних силах Німеччини (1939–1945)» (ЛНУ ім. Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету, 2003);
  • «Велика війна 1914-1918 рр. і Україна», у двох книгах, упорядник Олександр Реєнт (Київ, «Kліо», 2014);
  • «Війна двох правд. Українці та поляки у кривавому ХХ столітті», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2017);
  • «Війна і міф. Невідома Друга світова», загальна редакція Олександра Зінченка, Володимира В’ятровича та Максима Майорова (Київ-Харків, УІНП, «Клуб сімейного дозвілля», 2016);
  • Володимир В’ятрович «Україна. Історія з грифом секретно» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2014);
  • Володимир В’ятрович «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» (Київ: «Києво-Могилянська академія», 2011);
  • Олекса Гайворонський «Страна Крым. Очерки о памятниках. Истории Крымского ханства» (Київ, «Майстер книг», 2017);
  • Кирило Галушко «Украинский национализм: ликбез для русских, или Кто и Зачем придумал Украину» (Київ, «Темпора», 2010);
  • Кирило Галушко, Андрій Гречило, Сергій Громенко, Геннадій Єфіменко, Максим Майоров «Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2015)
  • «Генерал Петро Григоренко. Спогади, статті, матеріали», упорядник Олесь Обертас (Київ, «Смолоскип», 2008);
  • Ліліана Гентош «Митрополит Шептицький: 1923-1939. Випробування ідеалів» (Львів, «ВНТЛ-Класика», 2015);
  • Ігор Гирич «Український Київ» (Київ, «Пенмен», 2017);
  • Оля Гнатюк «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність» (Київ, «Критика», 2005);
  • Оля Гнатюк «Відвага і страх» (Київ, «Дух і літера», 2015);
  • Олександр Гогун «Сталінські командос. Українські партизанські формування, 1941-1944 рр.» (Київ, «Наш формат», 2014);
  • Богдан Горинь «Не тільки про себе», у трьох томах (Львів, «Пульсари», 2006-2010);
  • Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр. Академічне видання», примітки та редакція Сергія Луніна (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2017);
  • Григорій Грабович «Шевченко, якого не знаємо» (Київ, «Критика», 2000);
  • Андрій Гречило, Богдан Завітій «Наш герб» (Київ, «Родовід», 2018)
  • Марина Гримич «Антропологія війни. Case study: Дивізія «Галичина» (Київ, «Дуліби», 2017);
  • Владислав Гриневич «Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 – червень 1941 рр.» (Київ-Дніпро[петровськ], «Ліра», 2012);
  • Ярослав Грицак «Нарис історії України: Формування модерної української нації XIX-XX ст.» (Київ, «Генеза», 1996);
  • Ярослав Грицак «Страсті за націоналізмом. Стара історія на новий лад» (Київ, «Критика», 2004);
  • Ярослав Грицак «Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко і його спільнота» (Київ: Критика, 2006);
  • Євген Грицяк «Норильське повстання» (Київ, «Смолоскип», 2013);
  • Богдан Гудь «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст.» (Харків, «Акта», 2018);
  • Ярослав Дашкевич «Постаті. Нариси про діячів історії, політики та культури», укладачі Мирон Капраль, Андрій Фелонюк, Галина Сварник, Ігор Скочиляс (Львів, «Піраміда», 2016);
  • «Дисиденти. Антологія текстів», упорядники Олексій Сінченко, Дмитро Стус і Леонід Фінберг (Київ-Львів, «Дух і Літера», Український Католицький університет, 2018);
  • «Друга світова. Непридумані історії», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2018);
  • Енн Епплбом «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Київ, HREC PRESS, 2018);
  • Сергій Єкельчик «Імперія пам’яті: російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві» (Київ, «Критика», 2008);
  • Сергій Єкельчик «Українофіли: світ українських патріотів другої половини XIX ст.» (Київ, «К.І.С.», 2010);
  • Оксана Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (Київ, «Комора», 2018);
  • Олександр Зайцев «Український інтегральний націоналізм 1920-1930-х років: Нариси інтелектуальної історії» (Київ, «Критика», 2013);
  • Олександр Зайцев «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії» (Київ, «Критика», 2019);
  • Олександр Зінченко «Година папуги» (Харків, «Фактор», 2011);
  • Ігор Ільюшин «Українська Повстанська Армія і Армія Крайова – протистояння в західній Україні 1939-1945 рр.» (Київ, «Києво-Могилянська академія», 2009);
  • «Історія українського війська», загальна редакція Василя Павлова (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2016);
  • Георгій Касьянов «Незгодні. Українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років» (Київ, «Кліо», 2019);
  • Світлана Кириченко «Люди не зі страху» (Київ, «Смолоскип», 2013);
  • Оксана Кісь «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» (Львів, Інститут народознавства НАНУ, 2017);
  • Михайло Ковальчук «Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр.» (Київ, «Стилус», 2015);
  • Жанна Ковба «Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населенні Східної Галичини в роки «остаточного розв’язання єврейського питання» (Київ, «Дух і Літера», 2009);
  • Роберт Конквест «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (Київ, «Центр навчальної літератури», 2019);
  • Станіслав Кульчицький «Голод 1932–1933 рр. в Україні як геноцид» (Київ, Інститут історії України НАН України, 2005);
  • Станіслав Кульчицький «Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі», у 3 книгах (Київ, «Темпора», 2013);
  • Гіроакі Куромія «Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки» (Київ, «Основи», 2002);
  • Яцек Куронь «Поляки та українці: важкий діалог» (Київ, «Дух і Літера», 2012);
  • Іван Лисяк-Рудницький «Історичні есе», у двох томах (Київ, «Основи», 1994);
  • Левко Лук’яненко «Сповідь у камері смертника» (Київ, «Полипринт», 2011);
  • Мирослав Маринович «Всесвіт за колючим дротом: спогади і роздуми дисидента» (Львів, Український Католицький університет, 2016);
  • Джеймс Мейс «Ваші мертві вибрали мене…» (Київ, «Українська прес-група», 2008)
  • Джеймс Мейс «Комунізм та дилеми національного визволення. Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933 рр.» (Київ, «Комора», 2018);
  • Ґжеґож Мотика «Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.» (Київ, «Дух і літера», 2013);
  • Василь Овсієнко «Світло людей: Мемуари та публіцистика» (Київ, Бібліотека журналу УРП «Республіка», 1996);
  • «ОУН і УПА. Зродились ми великої години…», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2016);
  • Соломія Павличко «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського» (Київ, «Основи», 2016);
  • Іван Патриляк «Перемога або смерть»: український визвольний рух у 1939-1960-х pp.» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2015);
  • Йоханан Петровський-Штерн «Анти-імперський вибір. Постання українсьо-єврейської ідентичности» (Київ, «Критика», 2018);
  • Йоханан Петровський-Штерн «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Київ, «Критика», 2019);
  • Сергій Плохій «Козацький міф. Історія і націєтворення в епоху імперій» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2018);
  • Сергій Плохій «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2016);
  • Сергій Плохій «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2017);
  • Сергій Плохій «Ялта. Ціна миру» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2019);
  • Сергій Плохій «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2019);
  • Мирослав Попович «Кровавый век» (Київ, «Фоліо», 2015);
  • Леонід Плющ «У карнавалі історії. Свідчення» (Київ, «Комора», 2018);
  • Андрій Портнов «Упражнения с историей по-украински» (Москва, ОГИ, Полит.ру, «Мемориал», 2010);
  • Омелян Пріцак «Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саґ)» (Київ, Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, «Обереги», 1997);
  • «Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник» (Київ, «Смолоскип», 2010);
  • Марія Савчин «Тисяча доріг. Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни» (Київ, «Смолоскип», 2017);
  • Павло Скоропадський «Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918» (Київ, «Наш формат», 2016);
  • Тімоті Снайдер «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569–1999» (Київ, «Дух і Літера», 2012);
  • Тімоті Снайдер «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним» (Київ, «Laurus», 2018);
  • «Справа Василя Стуса», упорядник Вахтанг Кіпіані (Харків, «Vivat», 2019);
  • Олег Стецишин «Бандерівський Інтернаціонал: грузини, росіяни, євреї…» (Львів, «Часопис», 2015);
  • «Страсті за Бандерою: статті та есеї», упорядники Тарік Сиріл Амар, Ігор Балинський та Ярослав Грицак (Київ, «Грані-Т», 2011);
  • Тетяна Таїрова-Яковлєва «Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради» (Київ, «Кліо», 2012);
  • Тетяна Таїрова-Яковлєва «Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654—1658)» (К, «Кліо», 2017);
  • Юрій Терещенко, Тетяна Осташко «Український патріот із династії Габсбургів: Науково-документальне видання» (Київ, «Темпора», 2011);
  • Олексій Толочко «Очерки начальной Руси» (Київ, «Laurus», 2015);
  • «Українські жінки у горнилі модернізації», загальна редакція Оксани Кісь (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», 2017);
  • Михайло Хейфец «Українські силуети» (Харків, «Харківська правозахисна група», «Права людини», 2015);
  • Станіслав Цалик, Пилип Селігей «Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури» (Київ, «Наш час», 2010);
  • Євген Чикаленко «Щоденник (1918-1919)» (Київ, «Темпора», 2011);
  • Юрій Шаповал, Володимир Пристайко, Олександр Пшенніков «Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії», в 3 томах (Київ, «Сфера», 1997-1999);
  • Юрій Шаповал «Україна в добу «Великого терору» 1936-1938 роки» (Київ, «Наш формат», 2009);
  • Юрій Шевельов (Юрій Шерех) «Я – мене – мені… (і довкруги)» (Харків-Нью-Йорк, видавець Олександр Савчук, 2017);
  • Роман Шпорлюк «Формування модерних націй: Україна — Росія — Польща» (Київ, «Дух і Літера», 2013);
  • Яковенко Наталя «Вступ до історії» (Київ, «Критика», 2007);
  • Яковенко Наталя «Дзеркала ідентичності: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVII- початку XVIII століття» (Київ, «Laurus», 2012);
  • Яковенко Наталя «Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття» (Київ, «Генеза», 1997);
  • Яневський Данило «Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича» (Київ, «Фоліо», 2012);
  • Яневський Данило «Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька» (Київ, «Фоліо», 2013).

Про це повідомляє Читомо

 
 

Популярні новини на інших новинних ресурсах