Суспільство  |  17.11.19  |  неділя
 

Не спотикніться: трамвайні платформи на площі Двірцевій будуть низькими

Громадські активісти б'ють на сполох, що оновлена площа перед Головним залізничним вокзалом не буде зручною для маломобільних груп населення та людей з інвалідністю.

Як повідомив координатор програми “Безбар’єрна Україна” “Національної Асамблеї людей з інвалідністю України” Ярослав Грибальський, при реконструкції площі Двірцевої були допущені порушення щодо дотримання державних будівельних норм та стандартів. І особливі незручності це принесе маломобільним групам населення, зокрема особам з інвалідністю.

За його словами, позапланова перевірка ДАБІ у Львівській області, яка відбулася після звернення в установу Асамблеї,  виявила низку порушень при реконструкції площі. А особливе і найболючіше питання для людей з інвалідністю – це висота трамвайних платформ на оновленій площі.

“ЛМР хоче прийняти для Львова висоту трамвайних платформ у розмірі 25 см всупереч державним будівельним нормам і стандартам, – пояснив Ярослав Грибальський. – Це потрібно для того, щоб виправдати ті 30 берлінських трамваїв, де двері відчиняются назовні на висоті 25 см. Оскільки українські трамваї є вищими, а висота платформ не скрізь у Львові однакова, це створює незручності при пересуванні людей на інвалідних візках, для батьків з дитячими візочками, незрячих осіб, людей похилого віку. Але місто планує закупити ще 50 трамваїв з Берліну. При цьому замовчується, що трамваї ввезені в Україну і експлуатуються у Львові всупереч законодавству України. Адже, за законом “Про основи соціальної захищеності України”. “Транспортні засоби загального користування, що виготовляються в Україні або ввозяться на митну  територію  України,  мають  бути пристосовані  для  користування  особами  з  інвалідністю”.

У Львівській міській раді справжню біду із трамвайними платформами по цілому місту визнають. Але чесно зізнаються, що вирішити її вже і негайно не бачать можливості.  Щодо проблеми на площі Двірцевій, то заступник міського голови Андрій Білий навіть влаштував круглий стіл, запросивши на нього фахівців Львівавтодору, Львівелектротранспорту та осіб з інвалідністю, щоб визначити, як воно буде краще для всіх. Журналістам та “чужим”, щоправда, тут не були раді: коли за 20 хвилин до початку круглого столу кореспондентка Діла звернулась телефоном до Андрія Білого, то почула від нього: “Це зовсім інша зустріч, не по трамваях”. Попри це, представниця нашого порталу на засідання круглого столу таки потрапила. Щоправда, конструктиву не почула. Андрій Білий відстоював думку про те, що нові трамваї – дорогі, тому варто пристосовувати під них інфраструктуру, а не навпаки.

“Новий трамвай коштує від 1 до 2 млн євро, тому це велике навантаження на бюджет, – наполягав він. – Відповідно, потрібно приймати рішення і напрацьовувати варіанти щодо тих умов, у яких ми є. Варто відзначити, що в нас є розбіжність між транспортною інфраструктурою і трамваями — йдеться про висоту зупинки. Але одним із варіантів для забезпечення доступності трамваїв є низькопідлогова вставка у вагонах. Ми були у Вінниці і знайомилися з їхнім досвідом у реконструкції трамваїв — коли вагон ремонтується і вставляється низькопідлогова вставка в середину. Тоді виходить 30-метровий трамвай із частиною низької підлоги. Таким чином вирішується питання і доступності, і збільшення проїзної здатності вагону, і підвищення надійності. Тому потрібно вирішити, чи там, де ми не можемо запустити низькопідлогові вагони, потрібно робити високі зупинки, тобто стандарт має відповідати рухомому складу, як у Європі, чи майбутнім уявленням про транспорт”.

За інформацією Андрія Білого, сьогодні у Львові  налічують 9 низькопідлогових трамваїв і ще 10 планують закупити. Тому почали облаштовувати платформи під низькопідлогові трамваї. Проте – знову проблема –  їх є небагато. “Більше 100 одиниць у нас залишаються КТ-4, з трьома сходинками. Сходинка нижча, ніж платформа, і коли пасажири виходять, то спотикаються, адже не очікують вищої платформи. Тому є потреба це оговорити і прийняти зважене рішення”, – пояснював на засіданні Андрій Білий.

Представники Львівелектротранспорту зазначали, що у майбутньому підприємство планує провести капітальний ремонт трамвайних вагонів КТ4 з облаштуванням низькопідлогової вставки у 30 трамвайних одиницях. “Але швидкого вирішення проблеми, коли ми зробимо у місті однієї висоти усі платформи і всі транспортні одиниці, не буде, – зауважив головний інженер підприємства Володимир Ковалів. – Це років 10. А жити треба зараз і так, щоб усім було зручно”. За його словами, облаштовувати пандусами більш високі вагони – витратно і часто неможливо, адже виробник часто забороняє втручання у його траспортний засіб.

КП “Львівавтодор” Павло Сироватка нагадав про норми  будівництва, зазначивши, що у правилах чітко не вказано, яким має бути рівень: “Прописано, що не вище 36 см. Сьогодні середній показник по висадкових платформах ЛКП «Львівелектротранс» становить 24,4 см. Оптимальним вважають 25 см”.

Коли ж слово дали представникам громадськості, то деякі з них висловлювались за те, що не мають інженерної освіти і не дуже розуміються на правилах і нормах. І питання від чиновників міськради на кшталт “Чи вам буде проблемно піднятися візком на 12 см? А спуститися?” у багатьох викликали іронічну усмішку.

“Насправді людям з обмеженими руховими можливостями чи послабленим зором не дуже цікаві ті числа, – пояснив наприкінці зустрічі Ярослав Грибальський. – Нам потрібна передусім безпека. А як її забезпечити – це вже робота керівників міста. Є закон України «Про електротранспорт», який вказує, що транспортні послуги мають бути доступні для усіх верств населення. Є закон  «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю». Врешті-решт Україна підписала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю. То чому місто спочатку щось закуповує, будує, а потім думає? Чому ми не можемо бути європейським містом, де дбають не на словах, а на ділі, про кожну людину?”

Депутат ЛМР Ігор Зінкевич, який знається на цій проблемі найкраще, бо обійшов у спробі її вирішення усі відповідні інстанції, у коментарі ІП Діло наголошує: незручності для львів’ян породжує управлінських хаос в сфері дорожнього будівництва, транспорту та інфраструктури у Львові.

“Реконструкціями вулиць у нас займаються і районні адміністрації, і Департамент житлового господарства, і ЛКП «Львівавтодор», а тепер ще й влаштовують круглий стіл із представниками громади, щоб послухати думку львів’ян, – зауважує він. – Мене запрошували на круглий стіл, але я мав інші важливі справи, тому прийти не зміг. Але сенс у таких зустрічах? Відповідь до пана Білого у мене одна: “Виконуйте вимоги законодавства, дотримуйтесь правил”. Коли Управління транспорту грає роль спостерігача, замість того, щоб здійснювати контроль за будівництвом транспортної інфраструктури, виникає хаос. У цій ситуації важко розібратися навіть депутату ЛМР, а не те, що пересічному мешканцю. Але вона вигідна для посадовців, бо так  легше виправдатися і «сховати кінці у воду».

Про це повідомляє dilo.net.ua

 
 

Популярні новини на інших новинних ресурсах