Суспільство  |  18.01.22  |  вівторок
 

Другий Святвечір, або Голодна кутя: традиції, прикмети, вірування

Напередодні Водохреща святкуємо Голодну кутю або другий Святвечір.

Зимові свята в Україні майже завершились. Напередодні Водохреща святкуємо Голодну кутю або другий Святвечір. Увесь цей день віряни нічого не їдять – постять. Тому й кутя називається «голодною». На вечерю подаються пісні страви: кутя, вареники, узвар. Люди сідають вечеряти усією родиною, коли на небі зійде перша зірка. Моляться та починають і закінчують трапезу із ложки куті. Голодна кутю святкують ввечері перед Водохрещем. На столі може бути 12 страв, а може і менше. Все залежить від регіону і його звичаїв. Голодна кутя має бути пісною. Власне тому і свято має таку назву. За християнською традицією перед тим, як прийняти хрещення, потрібно постити. Адже існує поширена думка, що Ісус Христос перед тим, як прийняти хрещення від Івана Хрестителя, теж постив»,

– розповів ІА Дивись.info  культуролог Євген Савісько.

Напередодні Водохреща, під час служби, в храмах святять воду.

«Йдучи до церкви по свячену воду, люди прикрашають посуд. Вода, освячена в надвечір'ї Богоявлення, вважається більш цілющою, ніж з Водохреща. Люди вірять, що вона оберігає від всякого лиха. Також перед тим, як сідати вечеряти, існувала така традиція: господар виходив надвір та стріляв з рушниці в небо — проганяв кутю, а в садах палили дідуха — таким чином кликали весну. Коли все згорало, дівчата сипали попіл від дідуха на город. Щоб урожай добре вродив», – говорить культуролог.

Святкування Другого Святвечора на Галичині

На Галичині Голодна кутя святкується як Щедрий вечір. Знову, як і на Святвечір,  на стіл під кутю намощують сіно і ставлять «дідуха» на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує. Дівчата цього вечора ворожать, а діти йдуть щедрувати. Кожний із щедрівників колись носив із собою оберемок гілок ліщини. За щедрівку ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді, і висипав його щедрівникові в торбу. Щедрівник же давав ґазді гілку ліщини. Зібраний ним овес вважався найкращим «на розплід», а гілка ліщини мала чародійну силу берегти худобу від «усього злого». На Щедрий Вечір так само як і на Святвечір, за старим народним віруванням «тварини людською мовою говорять», але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає. На Галичині записано таке оповідання: «Чоловік мав пару волів. І він чув, жи люди собі приповідують — худоба говорить на Щедрий вечір, як господар коло неї ходить. Господар дав бикам їсти, а сам сховався і слухає. Бики кажуть один до одного:

«Нам добре в нашого господаря, але ми його завтра повеземо на цвинтар».

І на другий день той помер». У цей день на Галичині здавна хотіли дізнатись, яким буде цього року врожай. Для цього насипали в пригорщу різних фруктів, потім спалювали шматок букового дерева, вугілля, клали зверху цієї купки фрукти й по тому, який фрукт на скільки згорів, визначали, яким буде врожай.  Також вважали, що на Святвечір горять закопані гроші. Шукачі скарбів вірили, що над закопаним скарбом буде сяйво, і таким чином можна їх побачити. Аби дізнатися, чи доживе сім’я в повному складі до наступного року, робили спеціальний обряд. В миску набирали попіл і посередині проводили глибоку борозну. В попіл ставили кількість трісок за кількістю членів родини  й запалювали. Потім дивилися, куди тріска впаде. Чия тріска впаде у борозну, котра асоціювалася з могилою, та людина не доживе до наступного року.

Народні прикмети 18 січня

Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур. Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю. Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю. Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю. Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні. Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися. Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним. Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду. Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу. Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.  

Ворожіння  на другий Святвечір

Окличка

Дівчина увечері або вночі виходить з будинку і у першого ж стрічного чоловіка питає, як його звати. Вважається, що майбутній жених матиме те ж ім’я і ту ж красу, що і опитаний.

Підслуховування

Той, що ворожить, йде під чужі вікна і підслуховує будь-яку розмову. Залежно від того, хто говорив: молодий або старий; тверезий або п’яний, і чи була розмова веселою або неприємною, той, що ворожить передрікає собі чоловіка.

Ворожіння з яйцем

Беруть скляну, наповнену чистою водою. Розбивають яйце і білок обережно виливають у воду. Дають небагато постояти, а потім по розташуванню білка у воді судять про майбутнє. 

Ворожіння з дзеркалами

Це ворожіння можуть випробувати тільки дуже сміливі дівчата. Ставиться два дзеркала: одне перед собою, а інше за собою та свічки праворуч і ліворуч від себе. Дзеркала повинні бути паралелі один одному, тоді утворюється нескінченний «коридор». Там і повинен з’явитися суджений, який дивитиметься через плече дівчини. 

Ворожіння на снах

Вважається, що сни на Святках віщі, особливо на Новий рік. Сни прагнуть запам’ятати, а потім розгадують їх за допомогою «Сонника». Так, ведмідь сниться до заміжжя, змія провіщає таємного ворога, а собака сниться до зустрічі з другом.

Ворожіння з гребенем

Перед сном дівчина кладе під голову гребінь і говорить:

«Суджений, ряджений, причеши мені голову». Хто присниться дівчині, той і жених.

Про це повідомляє dyvys.info

 
 

Популярні новини на інших новинних ресурсах

 
 

Останні коментарі

1
e