Суспільство  |  19.08.18  |  неділя
 

19 серпня — свято Преображення Господнього і Яблучного Спаса

Це одне із 12 найбільших християнських свят, відзначається православними та греко-католиками. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня.

Свято Преображення Господнього церква називає другим Богоявленням. Відзначають його з IV  століття.  Тоді цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала на горі Фавор храм на спомин про велику подію. 

Подія пов'язана з тим, що на вершину гори Фавор піднявся Ісус Христос разом зі своїми учнями і почав молитись.  Під час молитви його лице почало сяяти, як сонце, а одяг зробився білим і блискучим, як світло. У блаженному сяйві Христос здійнявся на небеса і його учні почули голос Всевишнього. Він сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало учнів у надприродній місії Христа. Звідси і походить назва свята  — Преображення Господнє. 

У народі це свято більше відоме як Яблучний Спас. Цього дня у церкві святили дари природи:  яблука, виноград, груші, горох, картоплю, огірки, помідори та інші плоди з саду і  городу. Ідучи до церкви, вбирали  білий одяг, у кошики складали плоди та робили букети з колоссям жита або пшениці.

Освяченні у цей день різні плоди символізували розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя. 

Цікаво, у традиції на Другого Спаса було те, що не дозволялось у цей день їсти яблуко з нового врожаю. Особливо це стосувалось жінок, чиї діти померли. До свята треба було поститися і молитися, щоб всі майбутні немовлята залишалися живими.

Існувало також повір’я, що на Спаса янгелочки спускаються до Ісуса (в деяких регіонах — до Богородиці), і той, чия мама їла яблука, частування не отримує. 

Після освячення плодів у церкві родина сідала до столу. Господар хати перед гостиною з освяченою свічкою обходив пасіку.

Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, "щоб садовина родила", а потім переходили до інших страв. Головними на святковому столі були печені яблука з мед або цукором всередині. Господині готували пісні пляцки та струдлі з яблучною начинкою, варили узвар або грушівник — кисіль зі свіжих груш. 

У день Преображення Господнього існував звичай  дарувати плоди бідним та вбогим і ділитись новим врожаєм з родичами, сусідами, щоб на наступний рік був щедрий врожай. Цього звичаю дотримувалися дуже суворо.

Перед Яблучним Спасом завершувались деякі садові і польові роботи. Селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, рятуючи від вірогідного вимокання. Збирали також і малину, доки вона не втратила смаку. 

На Спаса ішли на цвинтар. У цей день, за народними уявленнями, був третій прихід мерців на світ у весняно-літньому сезоні. Вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.

Після Спаса вже стає холодніше, бо осінь стоїть на порозі. З цього дня вже не чути співу птахів, і у вирій починають відлітати ластівки. У цей день є такі народні приповідки: "Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!", "Ластівка весну починає, осінь накликає".

У цей день спостерігали за погодою і складали за ними спостереження на майбутнє: "Якщо день сухий, то й осінь буде суха, якщо дощ – то й осінь буде дощова. Ясно — зима буде сувора", "Який день на другий Спас, такою буде й Покрова".

 

 
 

Коментарі (4) перегляди: 574

 

Популярні новини на інших новинних ресурсах

Loading...