Політика  |  25.01.19  |  п'ятниця
 

Вибори-2019. Знайомство з кандидатами: Анатолій Гриценко

"Ваші новини" розпочинає цикл знайомства із головними кандидатами у Президенти-2019. Герой першого випуску - екс-мінстр оборони, лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко.

Юність та військова кар'єра

Анатолій Гриценко - уродженець села Богачівка, Черкаської області. Із золотою медаллю закінчив Київське суворівське училище. Як він сам писав потім у своїй автобіографії, мріяв стати військовим льотчиком, проте через проблеми із зором довелося відмовитися від цієї ідеї. На службу він вступив на посаду начальника групи обслуговування польотів і пізніше його було рекомендовано на військову аспірантуру. Молодий Гриценко захистив дисертацію й отримав ступінь кандидата технічних наук. Далі майбутній кандидат у президенти багато вчився на військових спеціальностях в США, закінчив Академію Збройних сил України, і в цьому ж році отримав звання "старший науковий співробітник". За свою кар'єру став автором понад ста наукових робіт, які видавалися в Україні, ФРН, США, Нідерландах, Бельгії та Швейцарії.

Гриценко був у шлюбі зі своєю першою дружиною 24 роки, але у 2003 році розлучився. Зараз одружений на головному редакторі та співвласнику видання "Дзеркало тижня" Юлії Мостовій. Має чотирьох дітей.

Аналітик на державній службі

На державну службу вступив спочатку як аналітик у Раді національної безпеки та оборони, де пропрацював два роки, а потім став президентом відомого аналітичного центру імені Олександра Разумкова. На цій посаді він проводив різні дослідження проблем української зовнішньої і внутрішньої політики. До 2005 року вивчав такі теми як стосунки України з НАТО, релігія і влада в Україні, Крим на політичній карті, відносини з Росією в контексті євроінтеграції тощо. Завдяки цим та іншим дослідженням центр Разумкова став одним із найавторитетніших і найвпливовіших аналітичних центрів в Україні та Східній Європі.

Свою політичну кар'єру Гриценко почав з роботи в аналітичному штабі Віктора Ющенка у 2004-2005 роках. Уже у 2005 році його було призначено на посаду Міністра оборони України, де він пробув аж до 2007-го року, і саме цей період в роботі політика викликає найбільше критики. Його звинувачували в розкраданні та руйнуванні української армії.

Міністр оборони

Проблема так званого розпродажу української армії актуальна була постійно, аж до президентства Петра Порошенка. За 23 роки незалежності Україна втратила 90% всіх бойових літаків, ракет і кораблів, приблизно три чверті танків і бронемашин, а також іншої зброї, яка залишалася з часів СРСР. При цьому, згідно з підрахунками Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, свого піку цей процес досяг саме у період з 2005 по 2013 рік. Генпрокуратура навіть провела підрахунки того, при якому міністрі було розпродано більше військової техніки й озброєння. Лідером списку виявився Анатолій Гриценко, який за дешевими цінами продав майна на 1316 мільйонів гривень (за курсом того часу - 260 мільйонів доларів). Сам Гриценко не заперечує, що проводив навмисне скорочення армії. Зокрема у 2006-му році, з його слів, армія повинна була бути скорочена на 24 тисячі осіб. І хоча це найменше скорочення армії у порівнянні із попередніми роками незалежності, до 2011 року, відповідно до внесеного законопроекту Віктора Ющенка, чисельність армії повинна була бути скорочена до 143-х тисяч чоловік. Для порівняння, чисельність ЗСУ в перші роки незалежності становила до мільйона армійців. У 2005 році на прес-конференції він заявив, що скорочення української армії має піти на користь і "безвідповідально було б утримувати 260 тисяч солдатів, коли немає потреби мати таку боєготовність, як колись в СРСР". У липні минулого року, у своєму інтерв'ю LB він заявив, що всі звинувачення його у розпродажі української армії безпідставні та пов'язані з його високим рейтингом на виборах, тому що ніяких викликів від Генпрокуратури він не отримував і ніколи на рівні закону ні в чому подібному не звинувачувався.



Крім цього журналісти провели розслідування його діяльності в перший рік на посаді Міністра оборони й помітили цікаву річ, а саме відчуження землі в Конча-Заспі (247-е військове містечко площею 2091,10 кв. м). Річ у тому, що землю віддали за дешеву ціну маловідомій компанії "Оста плюс" і це викликало багато питань, тому як ринкова ціна землі в цьому районі могла досягати десятків тисяч доларів за сотку. Тоді всі рішення щодо відчуження військової землі приймав Кабінет міністрів, однак журналісти вважають, що чиновниками була придумана схема з передачею майна військовому підприємству, що отримувало в розпорядження "непотрібну" землю, яка дозволяла обійти уряд і продати ділянку не отримуючи спеціальних дозволів. Далі було проведений конкурс (або видимість такого). У тендері, оголошення якого було на Євпаторійському радіо, брали участь 4 пов'язані між собою компанії, а виграла якась київська компанія "Оста плюс". Спочатку суть угоди була проста: компанія-забудовник отримувала землю і 10% квартир виділяла для військових, проте потім умови були переглянуті. Компанія "Оста плюс" повинна була заплатити за землю 10 мільйонів гривень, а Міністерство оборони окремо повинно було закупити житло для солдатів, які раніше жили у цьому районі. Сума додатково виділених грошей - 15 мільйонів гривень. На перший погляд це чесна угода, однак зазначається, що ринкова вартість цієї землі була в 12 разів більше, тобто 120 мільйонів гривень. Трохи пізніше з'ясувалося, що до фірми причетні брати Сергій і Олександр Буряки, які були пов'язані з чинною на той час владою. Минуло 12 років. Зараз на земельну ділянку накладено арешт і ведеться слідство Генпрокуратури у кримінальному проваджені. Сам Анатолій Гриценко вважає, що все в тій ситуації зробив правильно і навіть більше, замовники взагалі могли не заплатити гроші, а за його ініціативою вони все-таки це зробили. У будь-якому випадку ця справа вимагає комплексного і різнобічного вивчення і безліч перевірок, тобто до кінця розібратися в цьому може тільки прокуратура.

Доходи і майно

Також журналістське розслідування проводила програма "Наші гроші", тут уже під приціл потрапило майно Анатолія Гриценка. У першу чергу журналісти звернули увагу на велику ділянку в Конча-Заспі площею 347,8 квадратних метрів із сосновим лісом, баскетбольним майданчиком і виходом до затоки, яка записана на дружину. Це при тому, що паркан маєтку за законом можна будувати не ближче 50-ти метрів від води. Однак сам Гриценко не надає великого значення цій землі, називаючи свій елітний заміський будинок "дачею".

Якщо зараз поглянути на декларацію політика, то спостерігаємо схожу історію. На дружину кандидата в президенти записано 6 квартир, 2 земельні ділянки й зазначена вище "дача". Основними джерелами доходу за рік, зазначеними в декларації Гриценко, є пенсія (139 620 гривень), відсотки з Ощадбанку (179 792 гривень) та заробітна плата у виданні "Дзеркало тижня", яке належить його дружині, (374 615 гривень).

Програма "Чесного кандидата"

Якщо говорити про програму Анатолія Гриценка, яку він сам опублікував на своїй сторінці у Facebook 12 січня, після того, як подав документи до ЦВК, то в цілому щось конкретне винести дуже важко. Зі слів самого кандидата, це пов'язано з тим, що, згідно з правилами, передвиборна програма не може за обсягом перевищувати 12 тисяч символів. Він обіцяє відсутність популізму, кланів у владі, дискримінації, а також інших неприємних речей. Також він обіцяє зняття недоторканності й проведення Всеукраїнського перепису населення, яке, нагадаємо, в останній раз проводилося у 2001 році. Середню зарплату він обіцяє на рівні 700 євро в місяць (це понад 22 тисяч гривень), і таке інше загалом заперечуючи все погане і пропонуючи тільки гарне.



Головні гасла Гриценка - це "Чесний президент буде служити людям" і "Чесних більше". На цій "чесності" він загострює увагу у своїй політичній рекламі та говорить, що все починається з чесності політиків, чиновників, вчителів, і тільки за роботи таких людей на високих посадах можна розраховувати на якийсь результат. І сам себе він теж позиціонує як чесну людину. На Форумі демократичних сил він заявив, що ніколи не працював за схемами та не приводив на посади своїх "кумів". Там же він сказав, що людей в команду набирає за принципом трьох "П" - професіоналізм, порядність, патріотизм.



До речі про команду Анатолія Гриценка. Він висувається від партії "Громадянська позиція", яка була зареєстрована у 2005 році спочатку як громадська організація, а потім як політична сила. Свого часу партія входила до Блоку Юлії Тимошенко. Тепер це самостійна політсила, яка має 508 місць у місцевих радах з 158 тисяч можливих. Головою передвиборного штабу могли бути призначені різні люди, зокрема є думка, що переговори йшли навіть з Міхеїлом Саакашвілі, проте зупинитися вирішили на компромісному варіанті - головою штабу став народний депутат Віктор Балога, який свого часу був головою секретаріату Віктора Ющенка, мав імідж інтригана і звинувачувався в участі у війнах за контрабандні потоки в Закарпатській області, однак при цьому його характеризують як відмінного дипломата, який з будь-ким може вести переговори та швидко організовувати роботу. Також цікавою особистістю в штабі є журналістка Христина Бондаренко, яка свого часу працювала на "5 каналі" та "Громадському", а у Гриценко буде відповідати за інформаційний напрямок кампанії.

Крім цього є інформація про можливе об'єднання Гриценко зі співаком Святославом Вакарчуком і мером Львова Андрієм Садовим.

Також з висловлювань Гриценко можна виділити, що він є противником Мінських угод. На інтерв'ю у Дмитра Гордона він сказав, що вважає Мінські угоди обманом народу і всієї планети. З його слів, ніхто не знає і ніхто не читав умови цих угод, але всі впевнені, що їх потрібно дотримуватися. При цьому він сам з самого початку був проти цього, тому як "Росія не взяла на себе жодного юридичного зобов'язання".

Відомо, що Анатолій Гриценко весь час виступав проти строкової служби й намагався її скасувати. Також він не соромиться своєї позиції з приводу скорочення армії. 18-го липня в ефірі телеканалу ZIK він висловив думку, що, незважаючи на війну, армію потрібно скорочувати та переводити на контрактну основу, за що піддавався критиці:

"З боку українського політика, колишнього міністра оборони, звучали такі небезпечні заяви, які більше нагадують російські бажання, ніж адекватну оцінку стану Збройних Сил і безпекової ситуації в регіоні"

- сказав військовий журналіст Мирослав Гай.

Рейтинги та шанси на виборах

До 2018-го року Анатолій Гриценко брав участь в президентських виборах 2 рази: у 2010 році він набрав 1.2% голосів як лідер "Громадянської позиції", а у 2014 за нього віддали свій голос 5% українців.

Рейтинги Анатолія Гриценка змінювалися протягом року, це залежало від багатьох речей, зокрема присутності або відсутності інших кандидатів. Найсвіжіше комплексне дослідження - це глобальне опитування, спільно проведене "Рейтингом", КМІС і Центром Разумкова, згідно з яким 7.7% людей, що висловили бажання піти на вибори, готові віддати голос за Анатолія Гриценка. Таким чином, він займає четверту сходинку, поступаючись за третє місце десяті частини відсотка чинному Президенту України Петру Порошенку. Динаміка зростання рейтингу була позитивна до 2018-го року, проте в останні місяці потрохи йде на спад. Найбільшої популярності український політик домігся в Галичині, там кандидата готові підтримати 12 відсотків виборців.

При цьому, у рейтингу "за якого кандидата я не проголосував би ні в якому разі" Гриценко займає 12-е місце з результатом 7,1%, що говорить про його більші шанси у другому турі, якщо він все ж таки до нього пройде.

Вже цього тижня очікуйте огляд нового кандидата. Цього разу під приціл потрапить найзагадковіша фігура виборів-2019 - Володимир Зеленський. 

 
 

Популярні новини на інших новинних ресурсах