Політика  |  12.08.18  |  неділя
 

Скандал навколо фільму "Стус": Медведчук тисне на продюсерів?

Віктор Медведчук свого часу був захисником Василя Стуса на суді у 1980 році, де грубо порушував адвокатську етику, роблячи все, щоб відправити свого підзахисного за ґрати.

Українці з нетерпінням чекають виходу вітчизняної кінострічки "Стус", яка повинна стати не просто "пафосним" кіно, а й непоганим трилером для молоді. Однак проблема цього фільму полягає в тому, що зображувані події відбувалися відносно нещодавно, тому можуть бути компрометуючими для деяких політичних діячів сьогодення. Мова йде, звичайно ж, про Віктора Медведчука, який в молоді роки був адвокатом українського дисидента Василя Стуса на судовому процесі. Втім, судовим процесом радянське судилище назвати язик не повернеться, адже, за словами Стуса, навіть адвокат у цій справі працював на те, щоб його посадити. Відомо, що Медведчук зібрався брати участь у президентських перегонах в 2019 році, тому вихід компрометуючих матеріалів, які виставлять його як посібника у винищуванні українських дисидентів, підірве його репутацію і значно ускладнить передвиборну кампанію. Однак невже продюсери фільму підуть на поступки і просто проігнорують цей факт із судової справи, щоб не "наступати на хвіст" впливовому політику? Спробуємо розібратися.

"Другий прокурор".

Згідно зі спогадами дисидента Євгена Сверстюка, Василь Стус ще з самого початку роботи з державним адвокатом Медведчуком побачив в ньому не свого захисника, а "другого прокурора", який не мав наміру його зрозуміти або хоча б щиро поцікавитися справою. Письменник назвав його "людиною комсомольського агресивного типу" і відмовився від його послуг. Таким чином, на першому закритому засіданні у справі Стуса підсудний захищав сам себе. Відомо, що він оголосив відвід всьому складу суду, заявивши, що радянські судові органи за своєю суттю не зможуть об'єктивно розглянути його справу. Після цього письменник зажадав, щоб на процесі були присутні представники міжнародних організацій - комісії ООН з прав людини та міжнародної юридичної асоціації "міжнародна амністія".

"Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого радянського адвоката. Я вимагаю адвоката з міжнародної правової організації",

- казав тоді Стус.

Але прокурор очікувано відхилив прохання Стуса, оскільки таке не передбачено радянським законодавством, і в примусовому порядку повернув йому Медведчука в якості адвоката, мотивуючи тим, що письменник нібито не зможе сам захистити свої права, не маючи юридичної освіти.

Здавалося б, адвокат повинен працювати в одній зв'язці з підсудним і спільно вибудовувати лінію захисту, однак Медведчук вперто ігнорував той факт, що Стус не визнає свою провину і вів захист таким пасивним чином, ніби дисидент винен і йому вже обирають покарання. Наприклад, на суд був запрошений свідок, дехто Сірик Микола Іванович, який стверджував, що особисто знайомий зі Стусом і, за словами письменника, приводив відверто брехливі відомості, звинувачуючи його у зраді вітчизни. Тоді Стус сказав своєму адвокату, що це провокатор і він навіть не знайомий з цією людиною, однак протестувати державний "захисник" не став, він навіть не поставив свідкові жодного питання. Натомість під час допиту Михайлини Коцюбинської, яка співчувала Стусу, Медведчук наче перетворився на прокурора і став прискіпливо розпитувати її про антирадянські вірші письменника.

І такими неприємними моментами був усіяний увесь судовий протокол. Цвяхом програми на цьому святі лицемірства стали слова Медведчука під час дебатів, коли він заявив: "Предметом судового розгляду, ось вже на протязі трьох днів являється кримінальна справа по звинуваченню Стуса Василя Семеновича. Кваліфікацію його дій я вважаю вірною". Цими словами він фактично сам визнав провину свого підзахисного. Після цього "захисник" почав вибивати поблажки, мотивуючи їх пом'якшувальними обставинами на кшталт старанної роботи поета на підприємствах і його стану здоров'я, однак це скоріше виглядало як невдала спроба приховати свої справжні наміри, тому як серйозної юридичної сили це вже не мало.

У підсумку Стус був позбавлений навіть останнього слова. Дисидент відмовився навіть подавати апеляцію, оскільки втратив віру в радянські суди.

Медведчук - жертва або співучасник?

Ні для кого не секрет, що за радянських часів дуже сильно придушувалося інакомислення, причому робилося це на найвищих рівнях влади. Система Радянського Союзу мала властивість інтерпретувати будь-які ворожі дії стосовно партії як тероризм, екстремізм, зраду батьківщини, буржуазний націоналізм тощо. Більш того, це було закріплено на юридичному рівні, тому вирок Стуса дійсно можна вважати справедливим з позиції суду і Медведчук постійно на цьому наголошує. При цьому, це зовсім нічого не говорить про його діяльність як адвоката, а подібні юридичні оцінки виглядають як не дуже влучні виправдання, адже Медведчука звинувачують не в тому, що Стуса засудили за радянськими законами, а в професійній бездіяльності як адвоката. Цікаво, що з приводу своєї пасивності він зробив ще одну заяву, згідно з якою рішення взагалі не приймалося на суді, що суперечить його початковій риториці.

"Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок".

- написано на офіційному сайті Медведчука.

Що можна сказати з приводу цього повідомлення? Що на Медведчука, як на захисника, чинився тиск спецслужб і партійних органів? Або що підігравання інтересам партії вважалося нормою в адвокатській справі? Не зрозуміло.

Ми не можемо однозначно говорити, добре чи погано поступив адвокат Медведчук у реаліях радянського часу. Нехай кожен сам для себе вирішить, жертва він або все ж таки співучасник, однак можна з упевненістю говорити, що його діяльність прямо суперечить існуючій адвокатській етиці. Про це свідчить правовий аналіз дій Медведчука юристів Романа Титикало та Іллі Костіна, згідно з яким він прямо порушив свої професійні зобов'язання, коли визнав провину українського дисидента і тим самим порушив право підсудного на захист.

Цікаво, що це не єдина скандальна справа Віктора Медведчука. Наприклад, під час процесу над дисидентом Юрія Литвина підсудний не витримав і заявив:

"Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації. Адвокатська участь у таких справах зведена нанівець — це ще одне свідчення відсутності в СРСР інституту адвокатури при розгляді політичних справ, де садять людей "інакодумаючих""

А під час процесу над дисидентом Миколою Кунцевичем він і зовсім попросив збільшити термін для свого підзахисного, що зовсім виглядало б комічно, якби не було так сумно:

"Я повністю згоден з товаришем прокурором щодо міри покарання. Але, за незрозумілими для мене причинами, товариш прокурор забув про те, що підсудний ще не відбув один рік та дев'ять місяців із попереднього терміну. Вважаю, що необхідно додати цей термін до нового покарання."

- заявив тоді АДВОКАТ Віктор Медведчук. 

Вирізана сцена суду

Режисер фільму Роман Бровко стверджує, що сцену суду прибрали на прохання сина Василя Стуса Дмитра, що, здавалося б, не повинно викликати ніяких підозр, проте все не так однозначно. Стус-молодший просив не чіпати дві хворі для його родини теми: суд і відносини з дисиденткою Аллою Горською. При цьому відомо, що Дмитро Стус тісно пов'язаний з Віктором Медведчуком і знаходиться з ним у гарних стосунках. Син письменника виступав на деяких заходах "Українського вибору" (організації Медведчука), за що не раз піддавався критиці громадськості. На питання про важливість персони Медведчука в судовому процесі він відповідає дуже ухильно, приводячи в приклад інших фігурантів справи, які нібито теж вели себе "неадекватно".

У свою чергу продюсери фільму зняли з себе всю відповідальність за видалені сцени. З їх слів, для зменшення хронометражу було вирізано близько 20-ти сцен. Виходить, що конкретно сцени суду були прибрані з подачі Дмитра Стуса. Яка його мотивація? Нехай читач сам собі відповість на це питання, спираючись на наведені факти.

Лише суспільний резонанс допоміг змусити режисера все ж таки зняти цю сцену з судом дисидента та його адвокатом. Однак чи буде ця сцена такою, якою повинна бути, або все ж таки "незручні" факти залишаться в тіні? Про це ми дізнаємося під час прем'єри фільму "Стус" 28 лютого 2018 року.

"Ми визнаємо, що, видаляючи з останнього драфту сценарію серед іншого і цю сцену, ми не достатньо відповідально підійшли до аналізу її значущості для суспільства. Найближчим часом СЦЕНУ БУДЕ ДОЗНЯТО, про що ми повідомимо медіа окремим прес-релізом." 

- пише пресс-служба проекту на своїй сторінці у Facebook.

Підсумок

В офіційній заяві знімальної групи фільму "Стус" сказано, що в першу чергу кінострічка повинна оповідати про життєвий шлях Василя Стуса та сприяти популяризації імені письменника серед молоді, а не бути інструментом для впливу в майбутній передвиборчій кампанії. Побоювання знімальної групи базуються на тому, що діяльність Медведчука на суді може стати "аргументом" проти нього на виборах, однак що в цьому поганого? Якщо режисер ставить на перший план показ історичної правди, то чому на його думку правда буде шкідливою для передвиборної кампанії? Навпаки, історичні факти з біографії кандидатів в президенти допоможуть зробити українцям правильний вибір, а вже тим паче, якщо ці факти не притягнуті за вуха, а безпосередньо стосуються української національної ідеї в особі Василя Стуса. Діяльність адвоката Віктора Медведчука відмінно показує всю суть радянського судилища, коли навіть людина, яка повинна захищати твої права, працює в якості другого прокурора і тільки погіршує становище на догоду радянській владі. А сам політик повинен нести відповідальність за свої вчинки. За рахунок суспільного резонансу і уваги преси до цього інциденту люди тепер знають справжню історичну правду, отже будь-які спроби "пом'якшити" кульмінаційну сцену з життя Стуса і применшити в ній роль адвоката, серйозно вдарять по репутації режисера, знімальної групи, а також продажам фільму в цілому.

 
 

Популярні новини на інших новинних ресурсах

Loading...