Політика  |  30.07.19  |  вівторок
 

Протести проти закону про екстрадицію у Гонконзі

Вимоги протестувальників, передумови та хроніка протестів у Гонконзі

Передумови

Законопроєкт про втікачів та взаємну правову допомогу у законопроєктах про кримінальні справи був вперше запропонований урядом Гонконгу у лютому 2019-го, як наслідок вбивства гонконзької пари у Тайвані. 

Гонконг не має договору з Тайванем, який би дозволяв заарештовувати та видавати підозрюваних, у тому числі й у справах про вбивства.

Але укласти такий договір з Тайванем було б дуже важко, оскільки Китай не визнає його суверенітет.  

Для розв'язання цього питання уряд Гонконгу запропонував поправки до Постанови про злочинців-вбивць та взаємної правової допомоги у Постанові про кримінальні справи, яка б встановила механізм передачі втікачів для конкретних випадків, за наказом Головного виконавця, до будь-якої юрисдикції, з якою у міста відсутній офіційний договір про екстрадицію. Але у поправку також включалася суперечлива екстрадиція до материкового Китаю.

Включення материкового Китаю до поправки стало проблемою для різних галузей гонконгського суспільства. Прихильники демократії висловлювали побоювання, що юрисдикція міста зіллється з китайськими законами, якими керує Комуністична партія, тим самим підірвавши принцип "одна країна, дві системи", встановлений після передачі в 1997 році. Опоненти законопроєкт закликали уряд Гонконгу створити домовленість про екстрадицію виключно з Тайванем, а також скасовувати домовленість одразу після передачі підозрюваного.

Основні вимоги

  • Зняття закону про екстрадицію

  • Запровадження повного загального виборчого права та відставка Керрі Лам

  • Незалежне розслідування насильства в поліції та зловживання владою

  • Відкликання характеристики протесту 12 червня як "бунту"

  • Звільнення заарештованих протестувальників та зняття з них усіх обвинувачень

 Перший марш

31 березня 2019 року відбулася перша демонстрація проти поправки. Це був марш, який організував Громадський фронт прав людини, платформа для близько 50 демократичних груп. Вони пройшли від Соуторн Плейграунд до штаб-квартири уряду в Адміралтействі. Організатори запевняють, що у марші взяло участь близько 12 тисяч людей, поліція повідомила про максимум у 5 200 людей. 

Другий марш

28 квітня відбувся другий марш проти закону про екстрадицію. Протестувальники почали від Іст Поінт Роад та знову дійшли до Адміралтейства. Поліція нарахувала 22 800 людей, у той час як активісти повідомили про 130 000 учасників.

Мовчазний марш юристів

Близько 3 тисяч адвокатів, що становить приблизно чверть юристів міста, 6-го червня здійснили свій марш від будівлі Суду остаточної апеляції до Центральних органів управління. Вся хода була у чорних костюмах. Вони простояли перед штаб-квартирою уряду мовчки три хвилини. Денніс Квак сказав: "Ми не будемо схиляти голови [перед урядом]".

Марш 9 червня

Перед тим, як уряд подав повторне читання законопроєкт, що мало відбутися 12 червня, Громадський фронт прав людини закликав людей ще раз зібратися проти його прийняття. Люди пройшли від Вікторія Парк до Адміралтейства. За даними Громадського фронту на мітингу було близько 1,03 мільйону людей, в той час як поліція запевняла, що їх було не більше ніж 240 тисяч. 

 Вночі близько 100 активістів залишилися на площі перед Адміралтейством. Поліція вишикувалася у ланцюг, щоб не дати протестувальникам прорватися на головну дорогу перед штаб-квартирою уряду. Мітингарі почали кидати в поліцію пляшками та частинами огорожі, в той час як поліція відганяла їх перцевим спреєм. 

 Об 11 годині уряд заявив, що "визнає і поважає, що люди мають різні погляди на широке коло питань", зазначивши, що діалог щодо законопроєкт продовжиться 12 червня.

12 червня

У цей день страйк оголосила велика частина населення. Протестувальники зібралися у парку Тамар. Звідти тисячі людей пішли до Адміралтейства, але поліція перекрила їм шлях. Близько 8 ранку мітингарі перекрили рух транспорту на дорогах, що проходили біля Адміралтейства. Близько 11 ранку Секретаріат Законодавчої ради оголосив, що обговорення в другому читанні законопроєкт про екстрадицію було перенесено на невизначений термін.

Протестувальники закликали людей блокувати транспорт, яким могли б перевозити законодавців до Законодавчої ради. 

Відбулися спроби поліції розігнати натовп гумовими кулями та сльозогінним газом. 

Після використання сльозогінного газу, люди спробували сховатися у вежі СІТІС, але виявили, що всі двері були закриті. Поки вони намагалися вибити їх, та сховатися від газу, поліція ще кілька разів використала сльозогінний газ. 

Сидячий протест 14 червня

 Після інтерв'ю, що дала Керрі Лам вранці 14 червня, в якому вона заявила, що як мати не потерпить насильницьких протестів її дітей, група жінок Китайського університету створили онлайн-петицію "Люди Гонконгу — не ваші діти". 

 Близько 6 тисяч людей взяло участь у сидячому протесті у Чартер Гарден ввечері 14 червня. Одягнені в чорне та тримаючи гвоздики вони закликали Керрі Лам піти у відставку та відмовитись від законопроєкт.

Мітинги 16 червня

Марш розпочався о 14:30 від парку Вікторія до Законодавчої ради в Адміралтействі. Більшість протестувальників були одягнені в чорне, на деяких із них були ще й білі стрічки, як протест проти нападу поліції 12 червня. За даними протестувальників на марші було близько 2 мільйонів осіб, тоді як поліція повідомляє лише про 338 тисяч.

Ввечері, о 20:30, уряд опублікував заяву, в якій Керрі Лам вибачилася та пообіцяла "щиро та смиренно прийняти всю критику, щоб виправитися та служити громадськості".

Протести 21 та 24 червня

Оскільки на вимоги протестувальників не відповіли, Студентська спілка вищих навчальних закладів, знову блокували дорогу біля Адміралтейства. 

Ввечері 21 червня почалася облога поліцейської дільниці. Оскільки поліція не намагалася розігнати натовп, о 2:30 облога мирно завершилася.

24 червня знову відбулася блокада кількох доріг біля штаб-квартири уряду.

Протести 1 липня

У цей день відбувся мирний марш на честь 22 річниці передачі Гонконгу Китаю. 

Ввечері, приблизно 21 години, сотні протестувальників вибили скляні вікна та двері у будівлі Законодавчої ради та розпочали її штурм. Вони розмалювали портрети колишніх пропекінських президентів, ламали меблі, принесли емблему Гонконгу та вивісили на одній із колон колоніальний прапор. 

Близько 12 години дня поліція почала зачищати площу перед будівлею сльозогінним газом і швидко розігнала протестувальників.

Другий сидячий протест 5 липня

Ввечері матері знову зібралися у саду Чартер, щоб провести сидячий протест. Вони засудили уряд за байдужість до вимог протестувальників.

Протести 7 липня

Перший протест проти екстрадиції у коулунській частині Гонконгу відбувся в Цим Ша Цуї. Організатори запевняли, що це буде мирний протест.

Після закінчення маршу, приблизно о 19:30, кілька сотень протестувальників вирушили у напрямку поліції. Протистояння тривало близько 20 хвилин. Потім приїхала поліція АМАП, яка почала бити та розганяти протестувальників.

Сутички 10 липня

 Кілька молодих людей спорудили Леннонську стіну на стовпі поза виходом на транспорт MTR Яу-Тонг. Незабаром їх оточили провладні мешканці, яких підозрювали у співпраці з поліцією.

 Вночі натовпи збільшилися, спалахнули численні сутички між протестувальниками та провладними жителями. Прибули сотні поліцейських, сформувавши лінію оборони на сходовому майданчику. Пізніше їх звинуватять у тому, що вони не зупиняли насильство з боку провладного населення.

Марш 14 липня

Протестувальники вимагали виконання всіх 5 вимог. Близько 100 тисяч людей прямували від футбольного майданчика вулиці Чуй Тінь до автостанції Ша Тин. 

Після маршу протестувальники вирушили до вулиці біля басейну жокейського клубу Ша Тінь. Там вони створили барикади та почали закидати поліцію пляшками. Тоді на них рушила частина поліцейських, розпилюючи перцеву суміш. Почалися сутички. В цей час місцеві жителі підкидали протестуючим пляшки з водою, парасольки та речі, які можна було б пожбурити у поліцейських, таким чином підтримуючи протест.

Пізніше поліція почала блокувати станцію MTR, щоб не дати протестувальникам евакуюватись.

Протест голодуючих 15 липня

Увечері 15 липня, кілька десятків голодуючих, та ще кілька сотень активістів пройшли до Будинку уряду. Там вони закликали Керрі Лам до діалогу, а також закликали відреагувати уряд на п'ять вимог протестувальників. Пізніше вони розійшлися, так і не дочекавшись Керрі Лам.

Марш старих людей 17 липня

Група людей похилого віку, одягнених у біле, вирушила з саду Чартер до штаб-квартири уряду. Вони закликали до виконання всіх вимог, а також підтримували молодь. Дійшовши до будівлі, вони написали свої вимоги на стрічках та прив'язали їх до тимчасової огорожі.

Сутички 21 липня

Ввечері, після маршу соціальних працівників, коли все ще відбувалися сутички в Шен-Вані, у Гонконзі почали з'являтися провладно налаштовані люди, що були одягнені у білі футболки. Вони були озброєні металевими трубами та дерев'яними брусками й нападали на людей та трощили машини. В основному вони нападали на людей в чорному одязі, оскільки він був символом революції.

 І хоча Лам засудила насильство, багато продемократичних гонконгців поставили під сумніви її щирість та озвучили підозру, що Гонконгом керують Тріади.

Акції в аеропорту 26 липня

Тисячі протестувальників зібралися в залах прибуття Терміналу 1 Міжнародного аеропорту Гонконгу. Одягнені в чорний колір, вони роздавали листівки та брошури туристам кількома мовами, включаючи корейську та спрощену китайську, а також скандували "Ласкаво просимо в Гонконг, будь у безпеці" та "вільний Гонконг". Телевізійний монітор показував дії поліції щодо протестувальників на попередніх демонстраціях. Стіна Леннона дозволила протестувальникам залишати свої повідомлення на підтримку протестів.

Протести 28 липня

Протести знову продовжилися у парку Чатер. Десятки протестувальників розійшлися звідти по всьому місту. Мітингарі прибули на Хеннесі Роад і спорудили барикади. 

Вночі протест переріс у жорстокі сутички, в яких поліція використовувала сльозогінний газ, гумові кулі, губкові гранати та перцевий спрей, в той час як протестувальники використовували пляшки, підпалювали предмети, кидали цеглу та підпалювали папери у корзинах із супермаркету, штовхаючи їх у бік поліції.

Про це повідомляє Владислав Білозеров

 
 

Популярні новини на інших новинних ресурсах