Культурне життя  |  07.08.19  |  середа
 

Дерев’яна церква в Кугаєві: на межі існування

Над пошуком найкращих рішень для порятунку сакральної пам’ятки XVII століття працюють українські та американці фахівці.

Дерев’яна церква в Кугаєві – дорога гостя з минулого. Кожен сантиметр, кожен вузлик, тріщина – тут усе має свою історію. У цих стінах пройшло сотні вінчань і не менше хрестин. Тут шепотіли молитви за рідних і близьких діди-прадіди. Тут, як кажуть місцеві мешканці, кожна дощечка намолена.

Але сьогодні церква закрита. Хто може врятувати сакральну пам’ятку в Кугаєві та чим унікальна святиня XVII століття.

"Вона така маленька, що її хочеться просто обійняти. Вона дуже цінна і надзвичайно цікава. Але в катастрофічному стані", - каже Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Саме він є одним із тих натхненників, котрі свого часу взялися за порятунок цієї дерев’яної пам’ятки архітектури.

На подвір’ї церкви проводять міжнародну майстерню-воркшоп для студентів "Львівської політехніки" за участі реставраторів зі США. Одні досліджують ікони під ультрафолетом, аби зрозуміти, скільки разів вони були перемальовані. Інші – канцелярськими ножиками працюють на стінах церквиці, досліджуючи, якими вони були з самого початку.

"Попередньо такий воркшоп мав би бути в церкві у Рогатині. Там гарна церква. Але вона внесена до світової спадщини ЮНЕСКО і до неї однаково є урядова увага і державне фінансування. Тут ми маємо маленьку церковцю, яка в катастрофічному стані. Влада центральна чи місцева апелює до того, що в першу чергу фінансуються церкви, які під охороною ЮНЕСКО. І до таких об’єктів, як храм в Кугаєві, фінансування просто не доходить. Тому для майстерні обрали саме цей об’єкт. Щоб максимально привернути увагу, щоби був шанс врятувати цю пам’ятку", - розповідає Андрій Салюк.

За словами Андрія Салюка, ця Майстерня має не лише освітню, але й практичну ціль.

"Ми дуже сподіваємось на рекомендації і українських, і американських фахівців, як можна вирішити головні проблеми церкви. Бо їх є дуже і дуже багато", - каже Андрій Салюк.

Такі ж сподівання висловлює й ініціатор та організатор воркшопу, завідувач кафедри архітектури і реставрації НУ "Львівська політехніка" Микола Бевз.

"Така маленька майстерня зі студентами міжнародного рівня була задумана, в першу чергу, для привернення уваги до проблеми дерев’яних церков. Коли такий захід проводиться на міжнародному рівні, приїжджають викладачі з-за кордону, це показує важливість проблематики", - каже Микола Бевз.

За словами Миколи Бевза, за тиждень, а саме стільки часу відведено для майстерні, зробити цілісне дослідження неможливо. Але можна навчити дітей розуміти процеси, дати їм той багаж знань та практичних навичок, з яким вони у майбутньому зможуть рятувати такі пам’ятки та фахово на них працювати. Як розповів Микола Бевз, у рамках воркшопу студенти прослухають цикл унікальних лекцій по проблемі реставрації дерев’яної архітектури. Унікальних, бо сьогодні в Україні немає ґрунтовних праць саме на цю тему. А також зможуть застосувати отримані знання на практиці.

"Тут, у Кугаєві, ми працюємо в кількох напрмках. Перший напрямок – встановити технічний стан об’єкту. Остання документація, яка у нас є, за 2010 рік. Наш аналіз вже показує, наскільки церква деградувала. Наскільки більшими є просідання, де відбулися трансформації. Також тут ми вчимося фіксувати ураження деревини комахами. Ведуться і ідентифікаційні дослідження. Для прикладу, напис на вході. В довідниках вказано, що дата цієї церкви є вирізьбленою. Ми бачимо напис "1693". Коли він з’явився – можна дискутувати. Можна аналізувати архітектуру шрифта. Варто взяти фарбу на аналіз, щоб точніше встановити, коли саме могло відбутися це нанесення. Якщо візьмемо пробу деревини – по дендрологічному аналізу зможемо провести її датування. Зіставляючи усі ці елементи, можна буде сказати, може, навіть нову інформацію про датування", - розповідає завідувач кафедри архітектури і реставрації НУ "Львівська політехніка".

Від додає, що у цій церкві є дуже багато загадок і запитань, які можуть показати пам’ятку в іншому світлі. Якщо її цілісно і фахово дослідити.

А поки що дослідження однозначно вказують на одне – храм у Кугаєві потребує негайного укріплення конструкції та оновлення покрівлі. Спільними зусиллями та за фінансової підтримки громади, у 2013 році вдалося накрити дах плівкою – гідробар’єром. Якби цього не зробили, сьогодні, можливо, уже й не було б що рятувати – гонт на покрівлі прогнив та струхлявів від частих дощів і примх погоди. Якщо спробувати подивитися на дах знизу – можна побачити небо. Він увесь в дірках. Голова товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк знімає з даху шматок гонту – і той розсипається у руках.

"Цей гідробар’єр – це порятунок, бо від дощів, які протікали всередину, ми могли втратити автентичний іконостас. Плівка добра тим, що дозволяє покрівлі дихати, але не пропускає ані дощ, ані сніг. Говорити про поліетилен в цьому випадку не можна було, бо під ним пам’ятка просто зігнила б", - пояснює Андрій Салюк.

На жаль, події 2014 року не дозволили волонтерам продовжити почату справу. І церква залишилась знову на самоті. Аж до 2017 року. Тоді ентузіасти спільно з мешканцями села ще раз поновили плівку, яка вже встигла порватися, та почали збір коштів на новий гонт. Сьогодні матеріал для нового перекриття вже є. Він акуратно поскладаний у дзвіниці поряд і чекає свого часу, коли його використають за призначенням.

Якою ж буде доля церкви, коли її таки врятують та реставрують? Сьогодні це обговорюють як фахівці, так і місцеві мешканці. За словами Романа Батога, архітектора за освітою, а нині – опікуна церкви та "хранителя" ключів, люди зараз ходять до нової, мурованої церкви. Її збудували тут у перші роки незалежності. Там гарно і просторо.

Політика тут така – пильнуйте нову церкву, бо дві церкви село не потягне. Неправильно це. Бо тут кожна деревина намолена. Тут все святе", - каже Роман Батіг.

Андрій Салюк пояснює, що якщо задуми волонтерів, ентузіастів та мешканців Кугаєва вдасться втілити в життя, в історії Церкви Богоявлення Господнього XVII століття може відкритися нова сторінка. Вона може стати філіалом музею ім. Корнила Устияновича, що у сусідньому Вовкові.

"Якщо ми будемо говорити про цей храм, туристів тут стане ще більше. Можна було б думати у майбутньому про дуже гарний так званий шлях дерев’яної сакральної архітектури. Як є тури замками Львівщини, так і тут в одному місці є кілька церков, всі вони дуже різні і цікаві", - ділиться ідеями голова Товариства охорони пам’яток історії та культури.

 

 

Про це повідомляє Форпост

 
 

Популярні новини на інших новинних ресурсах

 
 

Останні коментарі

1
e